Як я і думав, в фейсбуці почалась справжня війна, яку спровокувало розпорядження Президента про заборону російських соціальних мереж та сайтів “ВКонтакте”, “Одноклассники”, “Мейл.ру” а також “Яндекс”. Одні верещать: як їм жити без музики ВК, інші: як вони проживуть без Однокласників, там ціле їхнє життя, знаходяться й такі, що пробують так делікатно говорити про свободу слова.

Новий Рік розпочався для України черговими проблемами. У Празі викопали рештки поета Олександра Олеся та його дружини, правнуки дали дозвіл на перепоховання в Україні. Так що, на перший погляд, інцидент поступово вичерпується, хоча залишається відкритим питання про інших видатних Українців, які похоронені практично по всьому світі.

Все б нічого, але  Народний Депутат України, із досить цікавим прізвищем Рабінович по-своєму прокоментував цю свою ситуацію: «Сьогодні колосальна діаспора – з нею ніхто не працює… Чого як тільки він помер?.. Хто його запросив в Україну за останні 10 років? Хто з ним хоч раз розмовляв? Ніхто! Зате зараз – давайте перепоховаємо! Заробіток знову на перепохованні хочуть?»

Останніх два роки ми живемо у такій реальності: зранку людина у військовій формі рапортує скільки за попередню добу було обстрілів наших позицій, скільки вбито чи поранено… На перший погляд просто сухі цифри, але ж за кожною цифрою, на превеликий жаль, стоїть людське життя. За кожною цифрою стоять чиїсь вбиті надії, плач батька-матері, дружини, дітей, чиєсь вбите майбутнє…