«Усіх поважайте…» (І Петр. 2:17).

В останні декілька десятиліть повага стала цінністю, яка знаходиться на межі зникнення. Ми живемо в «Століття неповаги», де панує сарказм та всім подобається принижувати інших.

Проте Біблія чітко підкреслює, що здорові сім’ї та здорові суспільства – побудовані саме на повазі. Біблія закликає нас поважати своїх батьків, поважати лідерів церков та громадських діячів. Жінки покликані допомагати та поважати своїх чоловіків: «Жінки, коріться своїм чоловікам… Бо колись і святі жінки, які надіялися на Бога, себе приоздоблювали, корившися своїм чоловікам» (І Петр. 3:1;5). І, відповідно, чоловіки мають поважати своїх дружин: «Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співспадкоємцям благодаті життя» (І Петр. 3:7). Тут ми бачимо, що Біблія не обходить стороною нікого, закликаючи: «Усіх поважайте…» (І Петр. 2:17).

Завжди думав: чому журналісти останнім часом про Церкву та священиків пишуть матеріали, м’яко кажучи, негативні.

Думаю, що тут мова не йде про втрату їхньої віри… Але в тому, що духовенство проповідує одне, а живе зовсім по-іншому. Як то кажуть: слова масні та діла пісні…

В одному із дописів у фейсбуку прочитав щось наступне: «Що християнство в себе увібрало все язичницьке, але не принесло нічого нового…». Нажаль, не зміг у стрічці знайти цей запис, але, якби там не було, висловлю кілька думок на цю тему.

Найперше, мені видається, що християнство нічого не вбирало в себе, навпаки, це ми принесли своє поганство в християнство. Якщо на запорожця наклеїти емблему мерса чи бехи, то від цього він мерсом чи бехою не стане. Так само із нашою вірою, якщо ми будемо типу ходити до Церкви, щоб поставити свічку, а пам’ять про померлих зводиться тільки до того, щоб випити стопарик за упокій, то, даруйте мені, це нічого немає спільного із християнством.