Після гріхопадіння світ став пустим та порожнім. Земля переповнена гріхами, спокусами,  оманливими принадами. Потрібна була допомога, щоби преобразити та оновити світ та людську природу.

Саме на цю гріховну землю приходить Спаситель світу. Син Діви Марії, предвічний Бог, принижується, беручи на Себе людську природу. Він, святий та досконалий, без жодного натяку та плями гріха, бере на Свої рамена людські гріхи. Порожнеча землі отримує Того, Хто прагне її вилікувати та заповнити любов’ю, миром, радістю. Проте те, що чекає дальше Христа, неможливо зрозуміти людським розумом. Замість того, щоби подякувати Ісусу, щоби прославляти Його, віддавати Йому належну шану ми, люди, віддаємо Йому чорною несправедливістю. Христа очікують не тільки словесні перепалки, крики розпинателів та нагайки солдат, Його очікує найганебніша смерть на хресті. Ісусу про все це відомо. Він про все це знає, проте не відмовляється, не відрікається від нас.

Христос пригодить у цей світ, щоби спасти нас, щоби примирити нас із Богом. Адже кожна людина є створена не для того, щоби потопати у гріхах та безчинствах. Ми створені для Небесного Царства, до безмежного щастя та любові в Бозі. Христос приходить і виправляє плачевне становище землі Своєю дитячої рукою. Дитина Немовля відкриває нам безмежну радість та щастя.

Ми ж, у свою чергу, повинні принести Богу свої чисті, оновлені душі та серця. Нам потрібно зрозуміти важливість приходу Того, Хто прагнув спасти нас від ярма гріхів, Хто не побоявся віддати за нас Своє життя. Ми повинні з готовністю зустріти Новонародженого Христа: переосмислити своє життя, наповнити його любов’ю, співчуттям, милосердям та добрими справами. Тоді прихід Христа буде величним та бажаним.

 

Поширити: