Духовні переживання від богослужень Великої суботи найкраще відображені словами молитви: «Тілом – у гробі, душею – в глибинах аду». Ці слова сказані про Ісуса Христа. Хоча тіло Ісуса спочиває в могилі, проте крізь неї уже пробивається світлом, як провісник Воскресіння Ісуса.
Цей день найкраще показує наш стан, хоча Царство Боже вже прийшло до нас у своїй силі, хоча нам уже дано воскресіння, проте ми і надалі очікуємо Христа, ми й надалі ведемо духовну боротьбу із гріхом та смертю та хочемо здобути в ній перемогу та вічне життя у Христі.
Сьогодні ми зустрічаємо найтрагічніший празник Входу Господнього в Єрусалим. Здається, скільки торжества та радості в ньому: Христос вступає в Єрусалим; багаточисельний натовп піднесено вітає Його; вони прагнуть перетворити Його на політичного вождя, очікуючи від Нього тільки перемоги над ворогом; невже в цьому щось є трагічне?
Тема Суду є основною темою цілого 25 розділу в Євангелії від Матея, а закінчується цей розділ описом цього Страшного Суду. Хоча часто можна побачити, що про цю розповідь (пор. Мт.25:31-46) говорять, як про притчу. Ця історія носить неілюстративний характер, але бачення майбутнього. Єдиний елемент «притчі» – це порівняння, коли пастух відділяє козлів від овець (пор. Мт. 25:32-33).