Євангельський уривок про зцілення сліпонародженого (Ів. 9:1-38) показує ту глибину протиріч і суперечностей, яка поглиблювалась між Христом та фарисеями.

Проповідуючи про цю євангельську подію, мало хто із проповідників звертає увагу на фарисеїв, переважно свою увагу загострюють на чуді зцілення, на особі Христа та Сліпонародженому, на вірі чи ще на чомусь іншому. Я пропоную задуматись нам всім саме над поставою фарисеїв.

Щоб зрозуміти до кінця фарисеїв ми змушені, найперше, стати перед Богом та собою в «істині та правді» і глянути на своє життя через призму фарисеїв часів Ісуса. Хто ж такі ті фарисеї? Найперше,  це люди, які Святе Писання не просто почитали, його вивчали, але старались усі його постанови втілити в життя. Вони вели досить релігійний спосіб життя, постійно перебували в постах та молитвах. Вони акуратно відвідували богослуження та складали свої пожертви на Храм та Богоугодні справи.

Чи читачам цей опис нікого не нагадує? Бо як на мене, то це швидше опис «побожної галицької жіночки чи чоловіка».

Ну як би там не було, не дивлячись на те, що, здається, такі собі побожні люди, які довго молились та багато постили, в результаті стали інструментом в руках сатани, при засуджені та смерті Ісуса.

Фарисеї існують і по сьогодні. Кожен раз, коли ми букву закону ставимо вище за все, чи коли ми не можемо із щирого серця радіти успіхами свого ближнього, преображенню його життя, то нам слід досить серйозно спитати себе Господи, а чи це дійсно я?

Час-від-часу Господь попускає, щоб ми спотикались на своїй життєвій мандрівці, у своєму духовному житті, щоб ми завжди пам’ятали, що і ми є грішні.

Щоб уникали навіть бажання сказати про когось: «Дякую тобі, Господи, що я не такий, як оці грішники, я молюсь дев’ятницю, ходжу щонеділі до Церкви, даю милостиню. Ми грішні і немічні, ми можемо впасти в ще більш тяжчі гріхи, тоді пам’ятаймо слова апостола Павла: «…Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я – перший» (1 Тим. 1:15).

Головна мета пришестя Ісусу полягала не втому, щоб принести суд. Він прийшов, щоб спасти грішників, а вже Його пришестя приносить і спасіння, і суд. Світло світить у темряві. Ті, хто приймають це світло перебувають у світлі, а от ті, хто його не приймають – занурюються в ще більшу темряву. Те ж саме світло розсіює темряву і відкидає тінь.

Поширити: