Перечитуючи перший розділ Євангелія від Матея, бачимо перелік імен. Незвичним в цьому переліку імен є те, що тут згадується 4 жінки: Тамара, Рахав, Рут та Версавія, жінка Урії. Цікавим є ще й історія цих жінок. М’яко кажучи, їхнє життя не відрізнялося високою мораллю.

Юда і Тамара, Horace Vernet

Історію Тамари ми читаємо в 38 розділі Книги Буття. Найймовірніше, вона не була єврейкою, але хананейкою. Юда, син Якова та онук Авраама, мав трьох синів: Ера, Онана та Шеву. Тамара була дружиною найстаршого Ера. Після його смерті її чоловіком став Онан, але через те, що він не хотів продовжити потомство своєму братові, він також помирає. Юда відіслав Тамару в дім її батька з обіцянкою, що одружить її з своїм наймолодшим сином, коли той підросте. Проте Юда так і не дотримав свого слова і тоді Тамара вирішила діяти сама. Вона переоділася із траурного одягу у яскравий, тобто переоділася повією та спокусила Юду. В заставу за свої послуги, вона взяла із Юди наступні речі: печатку, мотузку та палицю (пор.: Бут. 38:18). Від цього зв’язку вона завагітніла. Коли про це дізнався Юда, то вимагав, щоби її скарали смертю. Тоді вона Юді, на свій захист сказала: «Від чоловіка, чиї оці речі, я зачала». І додала: «Пізнавай, будь ласка, чиї оці речі: печатка, мотузка й палиця» (Бут. 38:25). Від цього кровозмішання (в юдеїв зв’язок батька з жінкою свого сина вважалося кровозмішанням) вона народила двох близнюків: Фареса та Зару.

Як бачимо, ця історія є сумішшю зради, проституції, хтивості, інцесту та жадібності. Жоден з її учасників не був позитивним героєм. І хоча Юда визнав, що його гріх є значно більший за гріх його невістки, це не робить її праведною. Ця історія показує нам слабкість та гріховність людини, але, як бачимо, вони обидвоє є вписані в родовід Спасителя.

Рахав і розвідники, James Tissot

Наступна жінка, про яку говорить євангелист Матей у родоводі є Рахав. Швидше за все, мається на увазі повію з міста Єрихона, яка сховала єврейських розвідників, коли ті перебували в місті Єрихон. Про її історію ми читаємо в Книзі Ісуса Навина 2:1-22; 6:21-22. На відміну від попередньої героїні, вона не просто переоділася блудницею на деякий час, вони цим займалася професійно. Коли єрихонський цар шукав двох розвідників Ісуса Навина, то вона їх сховала та збрехала цареві. Коли євреї захопили місто, то помилували її та її родину. Хоча вона була повією та говорила неправду, саме в її роді народився цар Давид, а пізніше Ісус Христос.

Рут на полі Вооза, by Julius Schnorr von Carolsfeld

Ще однією жінкою, яка мала більш-менш кращі моральні якості, ніж попередні, але із нею не все так просто. Цій жінці, в Біблії, присвячена ціла книга: Книга Рут. В її подружжі з Воозом також є певна така ізюминка. За намовою своєї свекрухи, вона звабила свого майбутнього чоловіка, коли він спав на току (пор. Рут 3:1-5). Їхній син, Овид, став батьком Єссея та дідом Давида.

Слід відмітити, що Рут була моавитянкою. Походження моавитян повертає нас до 19 розділу Книги Буття, коли Господь вивів Лота із родиною із Содома, то дорогою його жінка перетворилася на соляний стовп. Дочки Лота, перелякані, що не залишилося жодного чоловіка, які б змогли продовжити їхній рід, напоїли батька та переспали з ним. Дітей, що народилися від цього зв’язку назвали Моав та Бен-Аммі. Вони і стали родоначальниками моавитян та аммонетян. Рут була моавитянкою.

Версавія париймає ванну, by Carlo Maratta

Остання жінку, про яку згадується в родоводі, Версавія, хоча її не названо по-імені, а просто сказано, що «Давид [народив] Соломона від жінки Урії» (Мт. 1:6). Напевно, що всім відома історія перелюбу з цією жінкою, царя Давида, тому не слід її наново переказувати, але можемо тільки зазначити, що ця історія включає спокусу, хтивість, брехню, зраду, численні спроби замести сліди та вбивство. Як наслідок, дитина, зачата тієї ночі, померла, а царство Давида почало розвалюватися. Давид одружився з Версавією і в них народився Соломон, який мав славу наймудрішого із людей на землі. Біблія про царя Давида говорить наступне: «Давид бо чинив правду в очах Господніх і, поки віку його, не відступав ні від чого, що велів йому Господь, (окрім поступку з хеттитом Урією)» (І Цар. 15:5). Як бачимо, що вчинок Давида по відношенню до Урії та його жінки, розцінюється як досить серйозний гріх.

В родоводі Матей згадує 4 жінки і вони не відрізнялися певними чеснотами. Здається, що з точки зору Закону, краще було згадати Сару, Рахиль чи Ревеку. Можливо, вони вибрані були для того, щоби показати нам Боже прощення грішникам. Крім того, вони всі були чужинками, тобто поганами, не були причетними до єврейського народу. Це є своєрідним свідченням того, що Боже спасіння розповсюджуються на всі народи.

Із 4 жінок, що тут згадано, три – язичниці, три – приймали участь у різних формах статевої аморальності, дві були повіями, а одна вчинила перелюб. Не слід думати, що всі згадані чоловіки в цьому родоводі вели достойне життя. Вони також відзначилися численними гріховними вчинками.

Ми бачимо, що родовід Матея – це не просто перелік імен, але він має певний глибокий зміст та мету. Якщо звичайні родоводи починаються з імені головного персонажу, то тут ім’я Ісуса  стоїть в самому кінці. Цим самим вказує на сповнення всіх обітниць, які були дані Авраамові та Давидові.

Хоча у Ісуса є грішні та погані предки, є люди, які вступали в подружжя з язичниками, це показує нам, що Бог милосердний до всіх та прощає всі гріхи. Це в черговий раз доказує, що Він є Богом всіх народів. З однієї сторони, Христос – вершина та мета всієї Священної історії, а з іншої сторони – Він Сам глибоко вкорінений в історію Ізраїлю та пов’язаний із нею непорушними зв’язками.

Наявність грішників в родоводі Спасителя стає втіхою для багатьох. Задумаймося, чи повія потрапить у Царство Небесне? А вбивця? Неправдомовець?

В раю будуть Тамара, що народила від батька свого чоловіка, повія Рахав, моавитянка Рут, спокусниця та перелюбниця Версавія, вбивця та неправдомовець Давид… та багато інших…

Поширити: