Давайте уявімо собі такі картину: одного разу ви прокинулися від звуків різноманітних тварин. Глянувши у вікно, ви побачили, як вулицею йдуть парами тварини в ковчег. Нам відома ця історія, нам також відомо і те, що тільки ті люди, котрі зайдуть в ковчег зможуть пережити майбутній потоп. А тепер слід задуматися про те, що до цього часу не було і маленького натяку дощу. Сама ж картина побаченого: тварини направляються парами в ковчег чи вона б переконала нас про майбутній потоп?
Притча про нерозумного багача, Rembrandt, 1627.
Читаючи уривок Євангелія від Луки (Лк. 12:16-21), мені чомусь пригадався один жарт.
Коли пастор виступав перед своєю громадою із фінансовим звітом, то сказав наступне: «У мене для вас є дві новини: одна добра, інша погана. Добра новина, що нам вистачає грошей. Погана новина, що ці гроші знаходяться ще у ваших кишенях…»
Справді, людині буває надзвичайно тяжко розлучитись із кількома гривнями, які знаходяться в її кишені, потративши їх на потреби свого ближнього. У притчі про безумного багача Ісус попереджає нас, щоб ми не хворіли жадібністю. «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт. 6:19-21).
На думку критиків Євангелія, розповідь про милосердного самарянина поглиблює та сприяє існуванню несправедливої соціальної системи. Вони вважають, що ця притча пропагує короткотривалу допомогу, проте не сприяє вирішенню та осуненню глибинних соціальних проблем. Для них важливішим є питання, яким був стан цього суспільства, що на дорогах був такий рівень злочинності? Чому злочини відбувалися саме на цій ділянці дороги? Чи є безпечними дороги, взагалі?
В першій книзі Самуїла ми читаємо про певну напругу, коли народ просить пророка Самуїла встановити в Ізраїлі монархію: «і промовили до нього: «Ти вже старий; сини ж твої не ходять твоїми слідами. Настанови, отже, царя над нами, щоб правив нами, як воно діється в усіх народів». Не вподобалося Самуїлові, що вони сказали так: дай нам, мовляв, царя щоб нами правив! Тим то він помоливсь до Господа, але Господь сказав до Самуїла: «Слухай голос народу в усьому, що вони тобі скажуть: то не тебе вони відкинули: ні, вони мене відкинули, щоб я не царював над ними. Так само, як завжди поводилися зо мною з того часу, як я їх вивів був із Єгипту, й досі, – покидали мене й служили богам іншим, – отак вони поводяться й з тобою. Та, проте, ти слухай їхній голос; тільки ж попередь їх добре та поясни їм право царя, що царюватиме над ними» (І Сам. 8:5-9).
Останніми роками «слово» дуже знецінилось. Проте сильні світу цього ніколи не забували, що словом можна зробити іноді більше, аніж зброєю. Не даремно всі багатії, або як ми їх називаємо, олігархи стараються прибрати до своїх рук газети, радіо чи телеканали.