Останні дні місяця грудня характерні тим, що в супермаркетах спостерігаємо чималі черги. Сам місяць грудень перетворився на місяць знижок. Чим ближче до кінця грудня, то «передріздвяна істерія» набирає все більших обертів. Люди скуповують все: різнокольорову мішуру, пластикові іграшки, кольорові лампочки, щоб блимали, гірлянди, Санта-Клаусів, котрі дряпаються по стінах чи спускаються із вікон. Складається враження, що ми так готуємося до Різдва, що забуваємо про основне: про Самого Ісуса.

В одному селі, а може і місті жив собі хлопчик Акакій. Ріс, ходив у школу, допомагав вдома. Проте сталося щось таке, що він спробував напій, котрий носив поширену назву «вогненна вода». Спробувавши, йому було важко зупинитися. Для чого ж тоді зупинятися, якщо і батько любив вживати цю «вогненну воду» і водив міцну дружбу із «зеленим змієм».

Притча про нерозумного багача, Rembrandt, 1627.

Читаючи уривок Євангелія від Луки (Лк. 12:16-21), мені чомусь пригадався один жарт.

Коли пастор виступав перед своєю громадою із фінансовим звітом, то сказав наступне: «У мене для вас є дві новини: одна добра, інша погана. Добра новина, що нам вистачає грошей. Погана новина, що ці гроші знаходяться ще у ваших кишенях…»

Справді, людині буває надзвичайно тяжко розлучитись із кількома гривнями, які знаходяться в її кишені, потративши їх на потреби свого ближнього. У притчі про безумного багача Ісус попереджає нас, щоб ми не хворіли жадібністю. «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль і хробацтво нівечить, і де підкопують злодії і викрадають. Збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ані хробацтво не нівечить і де злодії не пробивають стін і не викрадають. Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт. 6:19-21).