На думку критиків Євангелія, розповідь про милосердного самарянина поглиблює та сприяє існуванню несправедливої соціальної системи. Вони вважають, що ця притча пропагує короткотривалу допомогу, проте не сприяє вирішенню та осуненню глибинних соціальних проблем. Для них важливішим є питання, яким був стан цього суспільства, що на дорогах був такий рівень злочинності? Чому злочини відбувалися саме на цій ділянці дороги? Чи є безпечними дороги, взагалі?

В першій книзі Самуїла ми читаємо про певну напругу, коли народ просить пророка Самуїла встановити в Ізраїлі монархію: «і промовили до нього: «Ти вже старий; сини ж твої не ходять твоїми слідами. Настанови, отже, царя над нами, щоб правив нами, як воно діється в усіх народів». Не вподобалося Самуїлові, що вони сказали так: дай нам, мовляв, царя щоб нами правив! Тим то він помоливсь до Господа, але Господь сказав до Самуїла: «Слухай голос народу в усьому, що вони тобі скажуть: то не тебе вони відкинули: ні, вони мене відкинули, щоб я не царював над ними. Так само, як завжди поводилися зо мною з того часу, як я їх вивів був із Єгипту, й досі, – покидали мене й служили богам іншим, – отак вони поводяться й з тобою. Та, проте, ти слухай їхній голос; тільки ж попередь їх добре та поясни їм право царя, що царюватиме над ними» (І Сам. 8:5-9).