Здається, у мережі тільки лінивий не приколювався з безвізу та нашого шановного президента, та є тут один тривожний дзвінок: яких ще поступок потрібно, щоб нам дали той безвіз.
Здається, у мережі тільки лінивий не приколювався з безвізу та нашого шановного президента, та є тут один тривожний дзвінок: яких ще поступок потрібно, щоб нам дали той безвіз.
Що ми відчуваємо, коли перед нами постають проблеми, коли від відчаю опускаються руки?
Напевне, те саме відчули євреї, коли, перейшовши через Йордан, потрапили в Обіцяну Землю… і там побачили добре укріплені міста. Як говориться у Книзі Ісуса Навина: «Єрихон зачинився і замкнувся кріпко перед синами Ізраїля; ніхто не виходив, ані не входив до нього» (Іс. Навин 6:1). Євреї перед собою побачили неприступне місто-фортецю.
У кожного священика після свячень, у проповідника на початку його служіння є своєрідна спокуса: бажання спасти цілий світ. А, отже, якщо з цим завданням людина не справляється через кілька років чи кілька десятків років, то природно, що приходить інша спокуса: я нікудишній проповідник чи священик. Тоді вже близько і зневіра, і всі інші наслідки…