Про що думали євреї, коли стояли на березі Червоного моря і дивилися як у хвилях топиться військо фараона, як у бурхливих водах плавають уламки колісниць, люди та коні.

Саме там, на березі Червоного моря, після чудесного визволення вони відчували присутність Бога та Його всемогутність. Вони знають Хто їх врятував. Побачивши поразку єгиптян, побачивши перемогу, яку їм подарував Бог, Ізраїль «повірив Господеві й слузі його Мойсеєві» (Вих. 14:31). Не просто вони повірили Богу, але так само повірили в людину, таку саму як і вони самі.

У сотника захворів слуга. Сотник, звичайно, міг звернутися до одного із поганських храмів чи цілителів, так би, напевно, вчинила більшість римських солдат. Натомість він звертається до Ісуса….

Ісус не тільки погодився оздоровити, але й був готовий прийти в дім римського сотника: «Я прийду й оздоровлю його» (Мт. 8,7).

Вже протягом кількох місяців я не заглядав на сайт «Католицький оглядач». Проте цього тижня через Фейсбук моя знайома кинула цікаве посилання: “УКУ, ґей-скандал і ліберальний фашизм – рік потім“. Коли я вперше прочитав цей допис, я був шокований. Пізніше я хотів сміятися…Проте, роздумавши про все те, мені захотілося плакати.

Автор робить досить серйозні закиди та звинувачення. Якщо є докази цих звинувачень, то у Церкві мала б бути певна процедура їх вирішення. Щодо цього всього, хотілося б почути позицію єпископату та Глави УГКЦ. Хоча про їхню позицію свідчить те, що цей допис появився.

Останнім часом про “Хресний Хід на Київ” чимало написано, сказано як доброго, так і злого. Видається, що цьому ходу приділяється занадто багато уваги.

На днях почув думку, що цей хід потрібно розігнати кийками. Особисто я проти цього, бо в даній ситуації їх не слід чіпати, бо буде вже занадто гарна картинка для російських журналістів.